Дієприкметник в англійській мові: що це і як його використовувати

Дієприкметник (participle) в англійській мові — це особлива форма дієслова, яка виконує функції, схожі на прикметник. Подивімося на приклад:

I lost my keys. — Я загубила ключі.

I found the lost keys under the table. — Я знайшла загублені ключі під столом.

У першому реченні «lost» — це дієслово, що позначає дію. У другому ж «lost» вже виконує роль дієприкметника минулого часу, який описує іменник «keys» (ключі).

Цикл курсів для дітей Time machine

Досить намагатись запамʼятовувати часи. Настав час їх розуміти!

Дізнатися більше

Роль дієприкметників у побудові часів

Окрім того, що дієприкметники можуть виступати в ролі описових слів, вони також беруть участь у формуванні деяких часових конструкцій. Наприклад, Present Continuous утворюється за допомогою дієслова to be та дієприкметника теперішнього часу:

to run → I am running. — Я біжу.

Види дієприкметників в англійській мові

В англійській мові є два основні види дієприкметників:

Дієприкметник теперішнього часу (Present Participle, або Participle I)

Ця форма утворюється шляхом додавання закінчення -ing до основного дієслова:

Дієприкметники цього типу часто використовуються у часах групи Continuous:

She is reading a book. — Вона читає книгу.

Дієприкметник минулого часу (Past Participle, або Participle II)

Ця форма зазвичай утворюється шляхом додавання -ed до правильних дієслів або за допомогою третьої форми неправильних дієслів:

Ця форма використовується для утворення перфектних часів і пасивного стану:

The cake was eaten. — Торт було з’їдено.

Дієприкметник теперішнього часу в англійській мові (Present Participle або Participle I)

Як утворюється

Дієприкметник теперішнього часу в англійській мові утворюється шляхом додавання закінчення -ing до основної форми дієслова:

• to write → writing
• to sing → singing
• to read → reading

Проте варто звернути увагу на кілька важливих нюансів:

• Якщо дієслово закінчується на -c, перед -ing додається -k-:
  to panic → panicking
• У разі, якщо основна форма закінчується на -ie, ця комбінація перетворюється на -y-:
  to tie → tying
• Непромовлювана -e на кінці дієслова зникає:
  to make → making
• Якщо слово має структуру «голосна + приголосна» у кінці, а наголос падає на останній склад, остання приголосна подвоюється:
  to begin → beginning, to occur → occurring.
• Якщо ж наголос припадає на перший склад, змін не відбувається:
  to visit → visiting, to open → opening.

Граматичне значення

Дієприкметник теперішнього часу виконує дві основні функції:

1. Описує іменник, вказуючи на дію, що відбувається в поточний момент:
   She pointed at the running boy. — Вона вказала на хлопчика, що біжить.
2. Використовується у формах тривалих часів (Continuous та Perfect Continuous):
   Look! The baby is sleeping. — Дивись! Дитина спить.

Практичне завдання

Перетвори подані дієслова у Participle I та склади з кожним речення:

• to swim →
• to hop →
• to argue →
• to die →
• to shine →
• to prefer →
• to jog →

Дієприкметник минулого часу в англійській мові (Past Participle, або Participle II)

Як утворюється

Форма дієприкметника минулого часу в англійській мові безпосередньо залежить від типу дієслова. Для правильних дієслів вона збігається з минулим часом (Past Simple) і формується за допомогою закінчення -ed:

• to jump → jumped
• to listen → listened
• to open → opened

Однак існує кілька особливих випадків, які варто запам’ятати:

• Якщо основа дієслова закінчується на -c, перед -ed додається -k:
  to panic → panicked
• Якщо дієслово закінчується на -e, достатньо лише додати -d:
  to create → created
• Коли слово закінчується на приголосну + y, y змінюється на i:
  to carry → carried
• Якщо останні літери – голосна + приголосна, то фінальна приголосна подвоюється (але тільки якщо наголос падає на останній склад):
  to admit → admitted, to occur → occurred
  Однак у словах із наголосом на першому складі подвоєння не відбувається:
  to visit → visited

Щодо неправильних дієслів, тут усе складніше – їх доведеться запам’ятати, оскільки їхні форми не підпорядковуються єдиному правилу. Наприклад:

Граматичне значення

Дієприкметник минулого часу виконує в англійській мові кілька важливих функцій:

1. Визначає іменник та описує вже завершену дію
   The repaired phone works perfectly. – Відремонтований телефон працює ідеально.
2. Формує перфектні часи (Perfect Tenses)
   I have finished my project. – Я завершив свій проєкт.
3. Бере участь у створенні пасивного стану (Passive Voice)
   The cake was baked by my grandmother. – Торт був спечений моєю бабусею.

Завдання для самоперевірки

Сформуйте дієприкметник минулого часу від наступних дієслів і складіть з ними речення:

• to achieve
• to lose
• to build
• to cry
• to forget
• to teach
• to drive

Відповіді на часті запитання

Як розпізнати дієприкметник в англійській мові?

Дієприкметник у англійській мові має характерні закінчення: -ing (для теперішнього часу) та -ed (для минулого часу). Але слід враховувати, що неправильні дієслова утворюють минулу форму дієприкметника за власними правилами, тому їх потрібно запам’ятати окремо.

Як визначити роль дієприкметника в англійському реченні?

Щоб зрозуміти, яку функцію виконує дієприкметник, необхідно звернути увагу на його закінчення та контекст, у якому він використовується. Нижче наведено таблицю з прикладами різних способів вживання дієприкметників у реченні.

Як розрізнити герундій та дієприкметник?

Герундій та дієприкметник теперішнього часу виглядають однаково (обидва мають закінчення -ing), проте виконують різні граматичні функції.

• Герундій виконує роль іменника у реченні: може бути підметом, додатком чи частиною сталого виразу.
• Swimming is my favorite hobby. — Плавання – моє улюблене хобі. (герундій – підмет)
• She enjoys painting. — Вона любить малювати. (герундій – додаток)
• Дієприкметник теперішнього часу виконує функцію прикметника й описує іменник, до якого відноситься.
• The kids playing in the yard are my neighbors. — Діти, які грають у дворі, – мої сусіди. (дієприкметник – означення до "діти")

Отже, якщо слово із закінченням -ing виконує роль дії чи процесу, це герундій. Якщо ж воно описує предмет чи особу, що виконує дію, це дієприкметник.

БЕЗКОШТОВНЕ ТЕСТУВАННЯ НА РІВЕНЬ АНГЛІЙСЬКОЇ

ДІЗНАЙТЕСЯ СВІЙ РІВЕНЬ, СВої сильні та слабкі сторони у вивченні англійської

Дізнатися більше